Аудіовізуальні засоби масової комунікації в політичній діяльності

Abstract

Досліджується проблема використання аудіовізуальних засобів масової комунікації в політичній діяльності. Автори зосереджують увагу на перевагах, які аудіовізуальні засоби мають перед друкованими: більш легка доступність для споживачів, вплив на їх підсвідомість, значно оперативніше донесення інформаційних повідомлень до суспільного загалу. Ці особливості аудіовізуальних засобів зумовили їх широке використання в політиці, що надало політичній діяльності більшої ефективності. Основні висновки статті полягають в тому, що аудіовізуальні засоби масової комунікації стали використовуватися в політиці невдовзі після їх виникнення. Відповідно до основних етапів розвитку аудіовізуальних засобів: кіно, телебачення, Інтернет, – відбувалося вдосконалення технологій їх використання в політичної діяльності. На етапі кіно провідну роль у використанні аудіовізуальних засобів набули антидемократичні (тоталітарні) сили, які стали використовувати їх як ефективний засіб політичної пропаганди. На етапі телебачення першість переходить до демократії, що було зумовлене плюралістичним характером демократичних систем, за яких набуття влади відбувається внаслідок вільних і конкурентних виборів. На етапі Інтернету, коли велика маса пересічних громадян одержала можливість оприлюднювати свої політичні погляди, думки, проекти в електронній мережі, простежуються дві взаємно виключні тенденції: автократичні режими обмежують доступ своїх громадян до світового інформаційного простору, але в той же час намагаються через Інтернет здійснювати деструктивний вплив на демократичний світ. Автори підкреслюють, що дана стаття є лише першою їх спробою намітити основні напрями дослідження впливу аудіовізуальних засобів на розвиток політичної діяльності. Внаслідок лімітованого обсягу публікації, деякі аспекти проблеми не знайшли свого відображення, що планується висвітлити в подальших публікаціях.