Теоретический анализ износа и стабилизации рельефа алмазного круга

Abstract

Теоретически показано, что основным фактором, определяющим износ круга, является не нагрузка, действующая на отдельные зерна, а число контактов наиболее выступающего зерна до его объемного разрушения. Установлена экстремальность относительного расхода алмаза в зависимости от глубины шлифования, скоростей круга и заготовки, продольной подачи, диаметра и ширины круга, объемной концентрации круга. Определены предельные возможности шлифования и сформулированы эффективные направления его совершенствования.

Теоретично показано, що основним чинником, що визначає знос круга, є не навантаження, яке діє на окремі зерна, а число контактів найбільш виступаючого зерна до його об'ємного руйнування. Встановлено екстремальність відносної витрати алмазу в залежності від глибини шліфування, швидкостей круга і заготовки, поздовжньої подачі, діаметра і ширини круга, об'ємної концентрації круга. Визначено граничні можливості шліфування і сформульовані ефективні напрямки його вдосконалення.

Theoretically, it is shown that the main factor determining the wear range is not the load acting on the individual grains, and the number of contacts most protruding grain to surround his destruction. Installed extremity relative diamond consumption, depending on the depth of grinding wheel and workpiece speeds, longitudinal feed, the diameter of the circle and the width, volume range of concentrations. The limiting the possibility of grinding and formulated effective directions of its perfection.