Сучасні тенденції ефективності розвитку організаційної культури (на прикладі університетів провінції Сичуань, КНР)

Abstract

Організаційна культура є стратегічним чинником розвитку освітньої організації. Аналіз досвіду педагогічних надбань теоретиків і практиків із питань управління закладами вищої освіти обґрунтовує значення проєктування розвитку організаційної культури. Виходячи з цього саме поняття «організаційна культура» закордонні дослідники визначають як систему знань; набір символів, традицій, положень; сукупність цінностей та переконань; філософію організації. Встановлено, що у дослідників при визначенні значення поняття «організаційної культури», спільним є те, що в його основу закладено саме цінності організації, які є унікальними для кожної конкретної організації та визнаються більшістю її співпрацівників. Зазначено, що формування організаційної культури це процес, який передбачає визначення таких складових, як ціннісної, нормативної, мотиваційної, результативної складової трудової поведінки, їх усвідомлення і сприйняття як керівником так всіма членами науково-педагогічного колективу. Звернено увагу, що досліджуваний феномен управління організаційною культурою університетів КНР, у своїй динаміці, обумовлений чинниками: домінування політичного підґрунтя і національної культури у виробленні стратегій управління організаційною культурою; урахування глобалізаційних і глокалізаційних контекстів розвитку університетів. У змісті статті чітко визначені сучасні тенденції розвитку організаційної культури закладів вищої освіти КНР. До сучасних тенденцій розвитку організаційної культури віднесено тенденцію глобалізації у цільових і змістових орієнтирах управління розвитком; тенденцію інтеграції у межах соціальної і культурологічної стратегій управління розвитком; тенденцію створення єдиного інформаційного освітнього середовища; тенденцію інституалізації; тенденцію індивідуалізації і персоналізації; тенденцію оцінки результатів діяльності. Отже, виходячи з цього перспектива подальших досліджень передбачає розробку інструментарію визначення ефективності розвитку організаційної культури закладів вищої освіти з метою обґрунтування та вибору стратегії розвитку організації.