Хліборобський реманент для збирання та обмолоту врожаю та його використання в селянських та поміщицьких господарствах Харківської губернії у другій половині ХІХ -на початку ХХ ст.

dc.contributor.authorТрубчанінов М. А.
dc.description.abstractУ статті здійснено комплексний історико-етнографічний аналіз хліборобського реманенту, що застосовувався для збирання та обмолоту врожаю в селянських і поміщицьких господарствах Харківської губернії у другій половині ХІХ – на початку ХХ ст. Основну увагу зосереджено на традиційних знаряддях ручної праці — серпах, косах, ціпах, граблях, вилах, а також на їх конструктивних особливостях, технологіях виготовлення та регіональній специфіці використання. Показано еволюцію серпа як провідного знаряддя жнив і поступове витіснення його продуктивнішою косою, зумовлене як економічними чинниками, так і природно-географічними умовами Харківщини. Розкрито роль сільських ковалів як ключових виробників і модернізаторів землеробського реманенту, здатних адаптувати заводські вироби до локальних потреб господарства. Особливу увагу приділено кустарному виробництву серпів і кіс, удосконаленню допоміжного обладнання (кісся, грабків, інструментів для клепання) та збереженню традиційних технологій обмолоту врожаю за допомогою ціпів і котків. Окремо проаналізовано поширення наприкінці ХІХ ст. нових форм сільськогосподарської техніки — ручних і кінних молотарок та віялок, виготовлених місцевими майстрами. Особливу увагу приділено еволюції серпа як провідного знаряддя жнив і поступовому витісненню його продуктивнішою косою-литовкою, що було зумовлено як природно-географічними умовами Харківщини, так і соціально-економічними чинниками розвитку аграрного виробництва [7; 11]. Показано, що збереження серпа в малоземельних селянських господарствах було пов’язане з прагненням мінімізувати втрати зерна та раціонально використовувати обмежені земельні ресурси. Зроблено висновок, що запровадження вдосконалених знарядь і машин у Харківській губернії сприяло ринковій трансформації аграрного виробництва, водночас поглиблюючи соціально-економічну диференціацію між заможними господарствами та малоземельним селянством. Матеріали статті дозволяють поглибити уявлення про технічну культуру українського села та механізми адаптації традиційного землеробства до умов модернізації.
dc.identifier.citationТрубчанінов М. А. Хліборобський реманент для збирання та обмолоту врожаю та його використання в селянських та поміщицьких господарствах Харківської губернії у другій половині ХІХ -на початку ХХст. / М. А. Трубчанінов // Актуальні питання у сцчасній науці. – Київ, 2026. - №2 (44). - С. 1083-1093.
dc.identifier.urihttps://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/38846
dc.language.isouk_UA
dc.subjectхліборобський реманент
dc.subjectсерп
dc.subjectкоса
dc.subjectціп
dc.subjectмолотьба
dc.subjectсільські ковалі
dc.subjectкустарне виробництво
dc.subjectселянське господарство
dc.subjectпоміщицькі маєтки
dc.subjectХарківська губернія
dc.subjectаграрна модернізація
dc.titleХліборобський реманент для збирання та обмолоту врожаю та його використання в селянських та поміщицьких господарствах Харківської губернії у другій половині ХІХ -на початку ХХ ст.
dc.typeArticle

Файли

Контейнер файлів

Зараз показуємо 1 - 1 з 1
Вантажиться...
Ескіз
Назва:
Хліборобський реманент Трубчанінов М.А..pdf
Розмір:
297.5 KB
Формат:
Adobe Portable Document Format
Опис:

Ліцензійна угода

Зараз показуємо 1 - 1 з 1
Вантажиться...
Ескіз
Назва:
license.txt
Розмір:
1.71 KB
Формат:
Item-specific license agreed upon to submission
Опис:

Зібрання