Корпоративна соціальна відповідальність в понятійно-категоріальному апараті управління сталим розвитком

Abstract

У статті досліджено корпоративну соціальну відповідальність як складову понятійно-категоріального апарату управління сталим розвитком. Проведено ретроспективний аналіз генезису концепції корпоративної соціальної відповідальності та простежено її еволюцію від філантропічного підходу 1950-х років до сучасної інтегрованої ESG-стратегії. Розкрито трансформацію «соціального контракту» між бізнесом і суспільством, а також перехід від реактивної до проактивної моделі відповідальної поведінки підприємств. Обґрунтовано значення чотирьохчастинної моделі А. Керролла для ієрархізації економічних, правових, етичних і філантропічних зобов’язань бізнесу. Визначено, що етичний рівень корпоративної відповідальності може виконувати роль посередника між нормативно-правовими вимогами та добровільними соціальними ініціативами. Доведено доцільність використання інструментального підходу до балансування інтересів різних груп стейкхолдерів з метою створення спільної цінності та посилення нематеріальних активів підприємства. Обґрунтовано, що інституціоналізація корпоративної соціальної відповідальності перетворює її на мікрорівневий механізм сталого розвитку, який забезпечує довгострокову легітимність, економічну безпеку та глобальну конкурентоспроможність бізнесу.