Правове регулювання недобросовісної реклами: вітчизняний та європейський досвід

Abstract

Статтю присвячено аналізу основних європейських та вітчизняних нормативно-правових актів в галузі рекламної діяльності, зокрема, стосовно недобросовісної реклами. У ході дослідження здійснено короткий екскурс до практики Антимонопольного комітету України щодо здійснення заходів державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції в рекламній діяльності. Сучасний споживач має право на одержання достовірної, необхідної, доступної, своєчасної інформації про продукт, що надає йому можливість зробити свідомий вибір на його користь. Будь-які зловживання щодо наповнення рекламного повідомлення «дефектною» інформацією мають наслідком порушення чинного законодавства і тягнуть за собою відповідальність. Однак в умовах інформаційно-технічної еволюції виникає все більше різноманітних форм недобросовісної конкуренції в сфері реклами, які потребують належного реагування. Використана українським законодавцем дефініція «недобросовісна реклама» наразі є занадто широкою та не містить чітких критеріїв для визначення дефектності рекламного повідомлення та кваліфікації його недобросовісності. Натомість, положення конкурентного законодавства містять чіткі ознаки інформації, що вводить в оману. У зв’язку з чим, випадках включення до змістовної компоненти реклами інформації, що вводить в оману, має місце одночасне порушення Законів України «Про захист від недобросовісної конкуренції» та «Про рекламу». Установлено, що нині спостерігається наближення вітчизняного законодавства до європейських стандартів, однак нагальною є потреба у формуванні чітких критеріїв для визначення недостовірності реклами з метою усунення прогалин в діяльності суб’єктів рекламного бізнесу, зниження потенційних можливостей зловживань ними.