Дискусійні аспекти проблематики правового міфу

Abstract

Проаналізовано аксіологічні аспекти правового міфу та міфологічного сприйняття дійсності та з’ясовано, що можна виявити декілька взаємопов’язаних властивостей досліджуваного міфу, що дозволяють стверджувати тезу про його власну та інструментальну цінність. Зокрема, власна (онтологічна) цінність правового міфу виявляється у формуванні певної знакової системи, яка є відображенням правової реальності у свідомості людини (або суспільства). Міфологічне сприйняття дійсності, на нашу думку, є авторським, вибірковим, певною мірою заангажованим. Натомість, інструментальна цінність правового міфу спостерігається у процесах пізнання людиною світу та правової реальності, у ході ідентифікації та само ідентифікації людини. Зокрема, правовий міф виступає не просто засобом пізнання та ідентифікації явищ правової реальності, а слугує надійним апологетом ціннісно-морального вибору людини та її поведінки, такою знаковою системою, яка має характер певної «індульгенції» для будь-яких дій (бездіяльності) людини. Інструментальна цінність правового міфу не обмежується рамками гносеологічного процесу, завданнями спостереження та пізнання, а має потужний потенціал впливу та трансформації правової реальності. Усвідомлення зазначеного потенціалу правового міфу відкриває широкий простір для його застосування з метою вкорінення у правову свідомість людини та, зрештою, цілого суспільства, відповідних правових (або анти правових) цінностей. Визначено принципи взаємодії правового міфу та сучасної держави. Будь-який правовий міф прагне розповсюдження, соціальної підтримки, все більш широкого визнання, у найбільш амбітному підсумку – офіційного визнання та легітимації, що неможливо без потужного функціоналу держави. Легітимація правового міфу відбувається через його поширення у суспільстві, одержання соціальної підтримки та вкорінення спочатку у правову свідомість окремих індивідуумів, а поступово – у суспільну правову свідомість. Можна стверджувати, що правові міфи пронизують всі рівні правової реальності сучасної держави, починаючи з правової свідомості (людини та суспільства), і закінчуючи процесами правотворення, правозастосування, правотлумачення.