Роль економічного аналізу у підвищенні ефективності діяльності підприємств

Abstract

Розвиток виробничо-господарських процесів забезпечується певним підґрунтям, формування якого відбувається завдяки вивченню поточного стану діяльності та аналізу основних показників, що відображають результативність бізнес процесів. Власне, у загальній бізнес-практиці прийнято використовувати сукупність методів і прийомів економічного аналізу як основи для узагальнення перспектив розвитку компанії та відображення поточного стану ефективності роботи господарюючого суб’єкта. З огляду на вагоме значення економічного аналізу в контексті відображення стану підприємства, його стійкості і здатності протистояти негативному впливу зовнішніх і внутрішніх чинників, його роль лише зростає у сучасних умовах невизначеності, а це зумовлює підтримку зацікавленості науковців у дослідження окресленої проблематики. Наукова стаття являє собою дослідження ролі економічного аналізу як сукупності теоретико-практичних інструментів, які в умовах невизначеності можуть бути використані не лише для відображення поточного стану розвитку господарюючого суб’єкта, а і для формування стратегії зростання ефективності і результатів його роботи. Дослідження проблематики здійснювалось завдяки застосуванню методів порівняння, абстракції, аналізу та узагальнення. Наукова стаття містить детермінування сутності економічного аналізу, основних принципів його реалізації і фаз, а також ролі в контексті пошуку слабких місць у господарських процесах, усунення дисбалансів і налагодження ефективної роботи підприємства. Було підтверджено, що дані, отримані в ході економічного аналізу, можуть бути використані для оперативного корегування діяльність підприємства; на основі такого твердження можна казати про існування безпосереднього впливу економічного аналізу на ефективність бізнес-процесів. Було доведено, що аналітична робота є частиною забезпечення функціонування бізнесу, а результати економічного аналізу важливо враховувати при формуванні стратегії розвитку та пошуку шляхів зростання ефективності окремих напрямів діяльності господарюючого суб’єкта.