Дипломатичні інструменти України в умовах війни: міжнародна підтримка та зовнішньополітичні пріоритети

Abstract

Повномасштабна війна, розв’язана Росією проти України, трансформувала зміст діяльності держави й суспільства у зовнішньополітичному вимірі, сформувавши небезпечне протистояння між світовими центрами впливу. Сучасність позначена зміною пріоритетів і засобів української дипломатії та формуванням унікального досвіду діяльності України на міжнародній арені. Мета дослідження полягає в аналізі дипломатичних інструментів і міжнародної підтримки в контексті формування зовнішньополітичної стратегії України в умовах війни. У статті розглянуто чинники дестабілізації міжнародної безпеки в умовах збройного конфлікту, що супроводжується систематичними порушеннями норм і вимог міжнародного гуманітарного права. Уточнено цілі та завдання воєнної дипломатії Києва. Проаналізовано основні здобутки та проблеми української дипломатії в умовах війни. Обґрунтовано значення міжнародної підтримки для забезпечення базових правових гарантій у кризові періоди воєнних конфліктів. Виокремлено характерні риси зовнішньої політики України у воєнний час, зокрема: помітне зростання активності та ініціативності у зовнішньополітичній діяльності, запровадження нових інструментів публічної дипломатії (зокрема адресних виступів перед парламентарями різних країн світу), концентрацію ключових напрямів зовнішніх зносин на президентському рівні, спроби розширити й посилити політичну та дипломатичну присутність у «проблемних» для України регіонах світу. Наголошено на необхідності розроблення та практичного впровадження міжнародних законодавчих норм і жорсткої санкційної політики як елементів системи гарантій дотримання базових гуманітарних прав. Доведено, що нинішній зовнішньополітичний курс України, орієнтований на ефективний опір російській агресії та векторність руху до ЄС і НАТО, отримує позитивну суспільну оцінку й підтримується більшістю громадян країни.