Мотивація до навчання у здобувачів вищої освіти з різним рівнем резильєнтності

Abstract

У статті представлено результати емпіричного дослідження, спрямованого на вивчення особливостей навчальної мотивації здобувачів вищої освіти з різним рівнем резильєнтності. Актуальність дослідження зумовлена зростаючими викликами, які постають перед студентською молоддю в умовах війни в Україні, соціальної та політичної нестабільності, емоційного виснаження. Резильєнтність як здатність адаптуватися до труднощів, зберігати ефективність у стресових ситуаціях та швидко відновлювати внутрішню рівновагу є ключовим ресурсом ментального здоров’я особистості. Академічна мотивація, у свою чергу, визначає інтенсивність, напрямок і стійкість навчальної діяльності. Виявлено, що респонденти демонструють середній рівень резильєнтності, це свідчить про здатність більшості студентів зберігати психоемоційну рівновагу та адаптивність у складних умовах, проте з наявними ресурсними обмеженнями. Рівень академічної мотивації виявився високим, що свідчить про позитивне ставлення до навчальної діяльності, внутрішню зацікавленість у здобутті знань та сформовану потребу в освітніх досягненнях. Проведений кореляційний аналіз не виявив статистично значущого взаємозв’язку між рівнем резильєнтності та навчальної мотивації, що дозволяє припускати відносну автономність цих психологічних конструктів. Тобто, наявність або відсутність резильєнтності у здобувачів вищої освіти не визначає їхню мотивацію до навчання, і навпаки – навіть за умов високої академічної мотивації студент може виявляти емоційну вразливість або недостатню стресостійкість. Результати дослідження мають теоретичне й прикладне значення: вони можуть бути використані при створенні програм підтримки студентської молоді, що орієнтовані як на розвиток внутрішньої життєстійкості, так і на оптимізацію навчальної мотивації в умовах соціальної напруженості.