Please use this identifier to cite or link to this item: https://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/37841
Title: Активізм верховного суду у формуванні доктрини презумпції спільної сумісної власності подружжя
Authors: Пономаренко О. М.
Кіпеть Д. Ю.
Keywords: сім’я
подружжя
спільна сумісна власність
презумпція
поділ майна
судова практика
сімейні відносини
договір про поділ майна
договірне регулювання
правовий режим
Issue Date: 2025
Citation: Пономаренко О. М. Активізм верховного суду у формуванні доктрини презумпції спільної сумісної власності подружжя / О. М. Пономаренко, Д. Ю. Кіпеть // Успіхи і досягнення у науці (Серія «Право», Серія «Освіта», Серія «Управління та адміністрування», Серія «Соціальні та поведінкові науки»). – Київ, 2025. - № 11(21). – С. 254-266.
Abstract: Стаття присвячена дослідженню презумпції спільної сумісної власності подружжя в системі сімейного права України. Актуальність теми зумовлена значною кількістю судових спорів щодо правового режиму майна, набутого під час шлюбу, а також потребою забезпечення єдності судової практики та підвищення рівня правової визначеності у сфері сімейних майнових відносин. Метою дослідження є з’ясування теоретичних і практичних аспектів дії презумпції спільності майна, визначення критеріїв її спростування та аналіз сучасних підходів Верховного Суду до вирішення спорів про поділ спільного майна подружжя. У роботі використано формально-юридичний, порівняльно правовий і логіко-аналітичний методи, а також проведено узагальнення судової практики. Розкрито сутність презумпції як спростовного правового припущення, спрямованого на захист економічних інтересів сім’ї, забезпечення стабільності цивільного обороту та спрощення доказування у справах про поділ майна. Доведено, що факт реєстрації майна на одного з подружжя не свідчить автоматично про його особистий характер, а сторона, яка наполягає на належності майна лише їй, зобов’язана подати належні докази. Проаналізовано актуальні тенденції судової практики: ключовими критеріями визначення правового режиму майна є час його набуття, джерело коштів, мета правочину та участь кожного з подружжя у формуванні спільного майнового фонду. Окрему увагу приділено проблемам дійсності правочинів, укладених без згоди другого з подружжя, а також підставам для відступу від принципу рівності часток у разі зловживання правом або ухилення від виконання сімейних обов’язків. У висновках обґрунтовано необхідність чіткого законодавчого визначення критеріїв розмежування спільного й особистого майна, уніфікації вимог до форми згоди одного з подружжя на розпорядження цінним майном та подаль шого розвитку практики Верховного Суду як засобу забезпечення єдності правозастосування. Зроблено висновок, що удосконалення правового регулю вання у цій сфері сприятиме зміцненню гарантій захисту майнових прав учасни ків сімейних відносин і підвищенню стабільності правового порядку.
URI: https://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/37841
Appears in Collections:Статті (ПРЕ)

Files in This Item:
File Description SizeFormat 
Успіхи 1121.pdf2,88 MBAdobe PDFView/Open


Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.