Емоційний інтелект в управлінні персоналом у цифровому середовищі

Abstract

У статті проаналізовано роль емоційного інтелекту в управлінні персоналом за умов цифрової трансформації. Показано, що поширення автоматизованих систем добору й оцінювання, аналітики персоналу та дистанційних форматів роботи підсилює ризики емоційного виснаження, зниження залученості й втрати психологічної безпеки співробітників. Обґрунтовано еволюцію підходів від HR 4.0 до HR 5.0 та доведено, що емоційний інтелект виступає «м’яким регулятором» балансу між аналітичним контролем та довірою. Узагальнено прикладні механізми інтеграції емоційної компетентності в процеси наймання персоналу, адаптацію, розвиток талантів, оцінювання результативності та супровід змін (ADKAR). Запропоновано концептуальну схему емоційного інтелекту як інтегратора цифрових і соціальних процесів. Практична цінність результатів полягає у формуванні орієнтирів для HR-стратегій, спрямованих на стійкість команд у гібридному середовищі.