Виклики та інструменти ефективного управління людським капіталом в умовах трансформаційної економіки

Abstract

У статті досліджено теоретичні та прикладні аспекти формування, використання та відтворення людського капіталу як ключового чинника економічного розвитку в умовах глобальних трансформацій XXI століття. Узагальнено наукові підходи до трактування сутності людського капіталу, що дозволило розкрити його як багатовимірну економічну категорію, яка охоплює знання, навички, компетентності, здоров’я, соціальні та культурні характеристики особистості. Обґрунтовано багаторівневий характер функціонування людського капіталу, який реалізується на рівнях підприємства, регіону та держави. Визначено особливості його формування та використання на кожному з рівнів, а також виявлено системні взаємозв’язки між ними. Доведено, що підприємства виступають ключовими суб’єктами реалізації людського капіталу через інвестиції у персонал, тоді як регіони формують середовище його концентрації та відтворення, а держава забезпечує інституційні умови розвитку. Здійснено аналіз сучасних викликів розвитку людського капіталу, серед яких визначено міграційні процеси, регіональні диспропорції, демографічні зміни, цифрову трансформацію економіки, недостатній рівень інвестицій у розвиток навичок та інституційну неефективність. Обґрунтовано ефект «ланцюгової реакції», за якого втрати людського капіталу на рівні підприємств трансформуються у регіональні дисбаланси та посилюють макроекономічні ризики. У статті систематизовано інструменти реагування на виклики розвитку людського капіталу, зокрема: програми реінтеграції мігрантів і політики утримання талантів; регіональні політики вирівнювання; модернізацію освітньої системи та розвиток дуальної освіти; програми цифрової грамотності та перекваліфікації; демографічні заходи підтримки населення; інституційні реформи управління людським капіталом; а також заходи післявоєнного відновлення та залучення міжнародної підтримки.