Особливості антикризової діяльності в сільському господарстві

Abstract

Особливість сучасного етапу розвитку економіки України полягає в посиленні уваги до проблем, пов’язаних з підвищенням ефективності функціонування її реального сектору і, в першу чергу, сільськогосподарського господарства як основи агропромислового комплексу. В умовах несистемного і некомплексного підходу до реформування аграрного сектора економіки намітилася негативна тенденція в розвитку сільськогосподарських підприємств. Різко зменшилося виробництво сільськогосподарської продукції, виникла проблема продовольчої безпеки. Для подолання кризового стану необхідно впровадження механізмів антикризової діяльності які б дозволили нівелювати негативний вплив факторів зовнішнього та внутрішнього середовища. Необхідно зазначити що саме державне антикризове регулювання є основою розвитку сільськогосподарських підприємств України. Подолання кризового стану галузі свідчать про необхідність на сучасному етапі активнішої участі держави в оздоровленні сільського господарства на основі розробки і реалізації механізмів антикризової діяльності.

The feature of the modern stage of the Ukrainian economy development is to increase attention to the problems connected with the increase of the efficiency of functioning of its real sector and, first of all, the agricultural economy as the basis of the agro-industrial complex. In a non-systematic and incomplete approach to reforming the agrarian sector of the economy there was a negative tendency in the development of agricultural enterprises. Sharply reduced production of agricultural products, there was a problem of food security. In order to overcome the crisis, it is necessary to introduce mechanisms of anti-crisis activity that would allow to neutralize the negative influence of factors of external and internal environment. It should be noted that the state's anti-crisis regulation is the basis for the development of agricultural enterprises in Ukraine. The overcoming of the crisis situation in the industry indicates the need at the present stage for a more active participation of the state in the improvement of agriculture on the basis of developing and implementing mechanisms of anti-crisis activity.