Адаптація економічної поведінки підприємства до умов сталого розвитку

Abstract

Адаптація економічної поведінки підприємства до умов сталого розвитку. Статтю присвячено аспектам адаптації економічної поведінки підприємств до умов сталого розвитку. Метою статті виступає систематизація, узагальнення та вдосконалення теоретико-методичних основ формування економічної поведінки підприємств та обґрунтування напрямів її адаптації відповідно до концепції сталого розвитку. У статті розглянуто сутність та еволюцію теоретичних підходів до визначення сутності економічної поведінки підприємств, починаючи з класичних економічних теорій і завершуючи сучасними концепціями сталого розвитку та цифрової трансформації. У дослідженні проведено ґрунтовний аналіз класичних теорій, що базуються на раціональному виборі підприємств, інституціональній теорії, яка розглядає взаємодію з економічними та соціальними інститутами, а також на засадах поведінкової економіки, що враховує психологічні аспекти прийняття рішень. У дослідженні обґрунтовано необхідність адаптації економічної поведінки підприємств до сучасних умов господарювання, зокрема до впровадження концепції сталого розвитку. Запропоновано ключові напрями адаптації економічної поведінки підприємств, які передбачають впровадження енергоефективних технологій, розвиток корпоративної соціальної відповідальності, стратегічне партнерство та цифровізацію бізнес-процесів. Особливу увагу в дослідженні приділено інтеграції екологічних, соціальних та управлінських аспектів у моделі поведінки підприємств, що, на думку авторів, виступає запорукою їх стабільного розвитку у глобалізованому середовищі. У дослідженні виявлено ключові виклики, що постають перед підприємствами в процесі адаптації їх економічної поведінки до сталих практик, зокрема фінансові обмеження, нестабільність законодавчої бази, недостатня обізнаність управлінського персоналу та опір змінам з боку підприємств. Загалом, дослідження дозволило виявити, що інтеграція принципів сталого розвитку у поведінкові моделі підприємств сприяє підвищенню їх інвестиційної привабливості, конкурентоспроможності та довгострокової стійкості. Результати дослідження мають практичне значення з питань формування економічної поведінки підприємств, стратегічного управління, розробки політики сталого розвитку та підвищення економічної ефективності в умовах нестабільності.