Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: https://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/37712
Повний запис метаданих
Поле DCЗначенняМова
dc.contributor.authorШкода В. М.-
dc.contributor.authorБондаренко Д. О.-
dc.contributor.authorКолгатін О. Г.-
dc.date.accessioned2025-11-20T20:41:42Z-
dc.date.available2025-11-20T20:41:42Z-
dc.date.issued2025-
dc.identifier.citationШкода В. М. Концептуальна модель адаптації взаємодії учасників Agile-команд у віддаленому форматі / В. М. Шкода, Д. О. Бондаренко, О. Г. Колгатін // Наука і техніка сьогодні (Серія «Педагогіка», Серія «Право», Серія «Економіка», Серія «Фізико-математичні науки», Серія «Техніка»)»: журнал. - 2025. - № 10(51). - С. 2150 - 2161.uk_UA
dc.identifier.urihttps://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/37712-
dc.description.abstractУ статті розглянуто актуальні проблеми організації командної взаємодії в умовах віддаленої роботи за методологією Agile. Встановлено, що дистанційний формат суттєво змінює динаміку комунікації, структуру командних ролей і механізми зворотного зв’язку. Проаналізовано сучасні наукові дослідження та практики, що свідчать про необхідність глибокої адаптації класичних підходів Agile до умов цифрового середовища. Виявлено основні виклики — асинхронність взаємодії, втрату нефор- мальних комунікаційних каналів, інформаційні Наука і техніка 10(51).pdf перевантаження та ризики емоційного вигорання. Запропоновано концептуальну модель адаптації взаємодії учасників у розподілених Agile-командах, яка інтегрує технічні, комунікаційні та соціально-психологічні фактори. Модель включає п’ять взаємопов’язаних компонентів: комунікаційний, інструментальний, рольовий, рефлексивний та емоційний. Кожен із компонентів виконує специфічну функцію: забезпечує баланс між синхронною та асинхронною взаємодією, автоматизує процеси плану- вання, підтримує автономність у розподілі ролей, формує культуру рефлексії та сприяє збереженню психологічного благополуччя членів команди. Розроблено модель оцінювання ефективності учасників команди, що дозволяє здійснювати моніторинг ключових показників продуктивності, своєчасності та командної взаємодії. Для порівняльного аналізу застосовано два методи — лінійний дискримінантний аналіз (LDA) та багатошарову перцептронну нейронну мережу (MLP). Результати експериментів показали, що модель MLP демонструє вищу здатність до розпізнавання класів середньої ефективності завдяки можливості виявляти складні, нелінійні взаємозв’язки між параметрами, де межі між класами є розмитими. Для практичної реалізації моделі визначено поетапний алгоритм упровадження, який включає аудит поточних процесів, адаптацію Agile- церемоній до віддаленого формату, інтеграцію цифрових інструментів (Jira, Miro, Confluence) та впровадження системи моніторингу ефективності.uk_UA
dc.language.isouk_UAuk_UA
dc.subjectAgileuk_UA
dc.subjectрозподілені командиuk_UA
dc.subjectдистанційна роботаuk_UA
dc.subjectцифрова трансформаціяuk_UA
dc.subjectкомандна взаємодіяuk_UA
dc.subjectScrumuk_UA
dc.subjectуправління проектамиuk_UA
dc.titleКонцептуальна модель адаптації взаємодії учасників Agile-команд у віддаленому форматіuk_UA
dc.typeArticleuk_UA
Розташовується у зібраннях:Статті (ІС)

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
Наука і техніка 10(51)-26-37.pdf790,62 kBAdobe PDFПереглянути/відкрити


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.