Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал:
https://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/37712| Назва: | Концептуальна модель адаптації взаємодії учасників Agile-команд у віддаленому форматі |
| Автори: | Шкода В. М. Бондаренко Д. О. Колгатін О. Г. |
| Теми: | Agile розподілені команди дистанційна робота цифрова трансформація командна взаємодія Scrum управління проектами |
| Дата публікації: | 2025 |
| Бібліографічний опис: | Шкода В. М. Концептуальна модель адаптації взаємодії учасників Agile-команд у віддаленому форматі / В. М. Шкода, Д. О. Бондаренко, О. Г. Колгатін // Наука і техніка сьогодні (Серія «Педагогіка», Серія «Право», Серія «Економіка», Серія «Фізико-математичні науки», Серія «Техніка»)»: журнал. - 2025. - № 10(51). - С. 2150 - 2161. |
| Короткий огляд (реферат): | У статті розглянуто актуальні проблеми організації командної взаємодії в умовах віддаленої роботи за методологією Agile. Встановлено, що дистанційний формат суттєво змінює динаміку комунікації, структуру командних ролей і механізми зворотного зв’язку. Проаналізовано сучасні наукові дослідження та практики, що свідчать про необхідність глибокої адаптації класичних підходів Agile до умов цифрового середовища. Виявлено основні виклики — асинхронність взаємодії, втрату нефор- мальних комунікаційних каналів, інформаційні Наука і техніка 10(51).pdf перевантаження та ризики емоційного вигорання. Запропоновано концептуальну модель адаптації взаємодії учасників у розподілених Agile-командах, яка інтегрує технічні, комунікаційні та соціально-психологічні фактори. Модель включає п’ять взаємопов’язаних компонентів: комунікаційний, інструментальний, рольовий, рефлексивний та емоційний. Кожен із компонентів виконує специфічну функцію: забезпечує баланс між синхронною та асинхронною взаємодією, автоматизує процеси плану- вання, підтримує автономність у розподілі ролей, формує культуру рефлексії та сприяє збереженню психологічного благополуччя членів команди. Розроблено модель оцінювання ефективності учасників команди, що дозволяє здійснювати моніторинг ключових показників продуктивності, своєчасності та командної взаємодії. Для порівняльного аналізу застосовано два методи — лінійний дискримінантний аналіз (LDA) та багатошарову перцептронну нейронну мережу (MLP). Результати експериментів показали, що модель MLP демонструє вищу здатність до розпізнавання класів середньої ефективності завдяки можливості виявляти складні, нелінійні взаємозв’язки між параметрами, де межі між класами є розмитими. Для практичної реалізації моделі визначено поетапний алгоритм упровадження, який включає аудит поточних процесів, адаптацію Agile- церемоній до віддаленого формату, інтеграцію цифрових інструментів (Jira, Miro, Confluence) та впровадження системи моніторингу ефективності. |
| URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): | https://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/37712 |
| Розташовується у зібраннях: | Статті (ІС) |
Файли цього матеріалу:
| Файл | Опис | Розмір | Формат | |
|---|---|---|---|---|
| Наука і техніка 10(51)-26-37.pdf | 790,62 kB | Adobe PDF | Переглянути/відкрити |
Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.