Концепт розвитку організаційної культури агропромислових підприємств

Abstract

Розглянуто сутність організаційної культури як стратегічного ресурсу агропромислових підприємств, що забезпечує їх ефективне функціонування, адаптацію до змін зовнішнього середовища та досягнення високих результатів діяльності. В дослідженні проаналізовано підходи до трактування організаційної культури, окреслено внесок провідних зарубіжних та вітчизняних науковців у формування теоретичної базису з досліджуваної тематики. В статті обґрунтовано, що організаційна культура підприємств виступає важливим елементом внутрішнього управління та стратегічним ресурсом, що сприяє досягненню високої ефективності, інноваційності та конкурентоспроможності в умовах швидких змін. Вона визначає внутрішній клімат підприємства, стратегію управління людськими ресурсами та здатність підприємства адаптуватися до нових викликів і можливостей на ринку. Визначено специфічні чинники, що впливають на формування організаційної культури в агропромисловому комплексі України, зокрема історична спадщина колгоспної системи, високий рівень сезонності виробництва, домінування соціокультурного контексту сільських територій, кадрова залежність від кваліфікованої ручної праці та потреба в екологічній відповідальності. Визначено інструменти для розвитку організаційної культури агропромислових підприємств, зокрема кодекси етики, корпоративне навчання та менторинг, ініціативи корпоративної соціальної відповідальності, вимірювання рівня задоволеності персоналу та цифрові платформи. Інструменти сприяють створенню здорового робочого середовища, підвищенню кваліфікації співробітників, покращенню комунікацій та підвищенню ефективності бізнес-процесів. Впровадження цих інструментів дозволить не лише зміцнити внутрішню культуру підприємства, але й збільшити його конкурентоспроможність та здатність адаптуватися до змін у ринковому середовищі. Загалом, дослідження показало, що організаційна культура є важливим інструментом стратегічного управління персоналом, адаптації до змін ринку та впровадження принципів етики.