Теоретико-методичні засади формування якості людського капіталу в умовах цифровізації

Abstract

Метою статті є обґрунтування і розвиток теоретико-методичного забезпечення якості людського капіталу (ЛК) в умовах цифрової трансформації. У статті розкрито теоретичні засади формування поняття «якість людського капіталу» на основі аналізу його родових категорій – «людський капітал» і «якість». Узагальнення наукових джерел дозволило визначити ЛК як сукупність знань, навичок, досвіду, цифрових та м’яких компетентностей, що створюють економічну цінність для підприємства, суспільства та економіки в цілому. Показано еволюцію концепції ЛК: від класичних підходів А. Сміта, Г. Беккера, Т. Шульца до сучасного розуміння, що враховує цифрові компетентності (робота з великими даними, штучним інтелектом, блокчейном), адаптивність, інноваційність та етичність. Поняття якості розглянуто через призму економічної ефективності, адаптивності, відповідності стандартам і здатності до інновацій. Зміст якості ЛК охарактеризовано через такі детермінанти, як ступінь відповідності знань, навичок і мотивації працівників вимогам цифрової економіки, ринку праці, організаційним цілям і технологічним викликам, через наявність таких ознак, як адаптивність до технологічних змін, інноваційний потенціал, етичність і здатність до захисту даних. У роботі систематизовано основні теоретичні підходи: інвестиційний, ресурсний, системний, компетентнісний, інноваційний, а також узагальнено концепції адаптивної та етичної якості. Показано, що сучасні вимоги до якості ЛК формуються під впливом цифровізації, що вимагає розвитку аналітичних навичок, кіберграмотності та здатності до швидкої перекваліфікації. Також проаналізовано актуальні методичні інструменти оцінки якості ЛК, зокрема сертифікації (CFA, CISSP), KPI, ROI, аналіз цифрових кейсів. Особливу увагу приділено міжнародним практикам розвитку ЛК (на прикладі Klarna, Revolut, N26, Monobank), що демонструють ефективність інтеграції цифрових навичок у HR-стратегії. Визначено зв’язок якості ЛК з концепцією інтелектуального капіталу та економічної архітектоніки. Зроблено висновок про необхідність комплексного, міждисциплінарного, етично орієнтованого підходу до розвитку ЛК як ключового чинника конкурентоспроможності та інноваційного розвитку в умовах цифрової трансформації економіки.