Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: https://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/38671
Повний запис метаданих
Поле DCЗначенняМова
dc.contributor.authorЄрофєєнко Л. В.-
dc.date.accessioned2026-01-29T11:34:22Z-
dc.date.available2026-01-29T11:34:22Z-
dc.date.issued2026-
dc.identifier.citationЄрофєєнко Л. В. Правове регулювання гнучких та гібридних форм зайнятості в Україні: виклики діджиталізації та європейський досвід / Л.В. Єрофєєнко. // “Успіхи і досягнення у науці (Серія «Право», Серія «Освіта», Серія «Управління та адміністрування», Серія «Соціальні та поведінкові науки»)ˮ: Електронний науковий періодичний журнал. - 2026. - № 1(23). - С. 136-153.uk_UA
dc.identifier.urihttps://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/38671-
dc.description.abstractСтаття присвячена комплексному юридичному аналізу гнучких та гібридних форм зайнятості та розробці цілісної авторської концепції їх правового регулювання в Україні, адаптованої до викликів діджиталізації та гармонізованої з європейськими стандартами. Актуальність дослідження зумовлена глибокою структурною трансформацією ринку праці, спричиненою поєднанням глобальної діджиталізації та європейської інтеграції. Ключовим викликом є масова міскласифікація платформних працівників (гіг-працівників), що призводить до системної соціально-фіскальної кризи, оскільки більшість із них не має соціальних гарантій та не здійснює пенсійних відрахувань. У роботі використано методи системного, порівняльно-правового та доктринального аналізу. Проведено доктринальне розмежування понять «нетипова», «гнучка» та «гібридна» зайнятість, а також оцінено ефективність новітнього українського законодавства (Закони № 1213-IX, № 2434-IX) та проведено порівняльний аналіз ключових механізмів ЄС (Директива 2024/2831, R2D). Доведено, що чинне законодавство України є недостатньо адаптованим до реалій сьогодення, характеризується термінологічними розбіжностями та адміністративним формалізмом і критично відстає від новітніх європейських стандартів (зокрема, Директиви 2024/2831). Доведено, що єдиний ефективний спосіб боротьби з міскласифікацією, відповідно до європейської практики, – це запровадження спростовної презумпції трудових відносин. На основі порівняльно-правового аналізу запропоновано п’ятирівневу авторську модель правового регулювання гібридної зайнятості, яка забезпечує кореляцію ступеня правового захисту зі ступенем економічної залежності та підпорядкування працівника. Сформульовані конкретні рекомендації для законодавчої та виконавчої влади, включаючи: негайну імплементацію Директиви ЄС 2024/2831 про платформну працю та запровадження спростовної презумпції; закріплення в Кодексі законів про працю права на відключення (R2D) для працівників гнучких та гібридних режимів; уніфікацію термінології та розробку єдиних критеріїв перекваліфікації цивільних відносин у трудові на основі цифрового контролю.uk_UA
dc.language.isouk_UAuk_UA
dc.subjectгнучка зайнятістьuk_UA
dc.subjectгібридна зайнятістьuk_UA
dc.subjectплатформна працяuk_UA
dc.subjectміскласифікаціяuk_UA
dc.subjectспростовна презумпція працевлаштуванняuk_UA
dc.subjectправо на відключення (R2D)uk_UA
dc.subjectдіджиталізаціяuk_UA
dc.subjectКЗпП Україниuk_UA
dc.titleПравове регулювання гнучких та гібридних форм зайнятості в Україні: виклики діджиталізації та європейський досвідuk_UA
dc.typeArticleuk_UA
Розташовується у зібраннях:Статті (ПРЕ)

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
стаття Єрофєєнко Л.В..pdf927,71 kBAdobe PDFПереглянути/відкрити


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.