Please use this identifier to cite or link to this item:
https://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/39065| Title: | Забезпечення захисту комерційної таємниці задопомогою NDA: проблеми доказування та досвіт DIIA CITI |
| Authors: | Єрофєєнко Л. В. Чуприна Я. О. |
| Keywords: | договір про нерозголошення (NDA) комерційна таємниця (КТ) ноу-хау адекватні заходи захисту непоіменований договір гіг-контракт Diia City електронні докази фіксований штраф Верховний Суд (ВС КГС) |
| Issue Date: | 2026 |
| Citation: | Єрофєєнко Л. В. Забезпечення захисту комерційної таємниці задопомогою NDA: проблеми доказування та досвіт DIIA CITI / Л.В. Єрофєєнко, Я.О. Чуприна // Національні інтереси України. - 2026. - № 3 (20) - С.1177 – 1193. |
| Abstract: | В статті проведено комплексний аналіз ролі та ефективності договору про нерозголошення (NDA) як непоіменованого цивільно-правового інструменту захисту комерційної таємниці (КТ) в Україні, а також розроблено практичні рекомендації щодо його юридично стійкого застосування, зокрема в умовах Diia City та новітньої судової практики Верховного Суду. Встановлено, що NDA є непоіменованим цивільно-правовим договором, правомірність якого базується на принципі свободи договору (ч. 1 ст. 6 ЦКУ). Обґрунтовано потребу у виділенні NDA в окремий інститут договірного права через його особливі ознаки: необхідність «достатнього рівня довіри» та чинність зобов'язань після припинення співпраці. Доведено, що ефективність NDA залежить від створення «подвійного бар'єру захисту»: чіткої індивідуалізації предмета договору та посилання на внутрішні локальні акти підприємства (Положення про КТ) як доказ вжиття «адекватних заходів» відповідно до ст. 505 ЦКУ та Директиви ЄС 2016/943. Визначено, що Закон України № 4196-20 вимагає укладання NDA (та NCA) окремо від гіг-контракту. Це забезпечує автономність та юридичну стійкість зобов’язань щодо конфіденційності, незалежно від змішаної правової природи гіг-контракту. Проаналізовано, що найскладнішою проблемою залишається доведення причинно-наслідкового зв'язку при стягненні збитків. Рекомендовано використовувати комбінований підхід до санкцій (фіксований штраф за факт порушення + відшкодування збитків понад суму штрафу), оскільки штраф спрощує процес стягнення. Проаналізовано прогресивну позицію Верховного Суду (ВС КГС, справи №914/1003/21 та №910/5408/21), який визнав, що відсутність кваліфікованого електронного підпису (КЕП) не є безумовною підставою для відмови у прийнятті електронних доказів (листування в месенджерах, корпоративна пошта). Це підвищує правову силу цифрових слідів. Для забезпечення належності доказів рекомендовано договірне закріплення допустимості таких каналів комунікації. Сформульовано комплексну стратегію захисту, що включає диференціацію строків дії зобов'язань (наприклад, 3-5 років для ноу-хау) та використання судової заборони як забезпечувального заходу для негайного припинення розголошення. |
| URI: | https://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/39065 |
| Appears in Collections: | Статті (ПРЕ) |
Files in This Item:
| File | Description | Size | Format | |
|---|---|---|---|---|
| стаття Єрофєєнко Л.В., Чуприна Я..pdf | 1,35 MB | Adobe PDF | View/Open |
Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.