Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: https://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/39143
Повний запис метаданих
Поле DCЗначенняМова
dc.contributor.authorКузь О. М.-
dc.contributor.authorЖеребятнікова І. В.-
dc.contributor.authorКоннова Н. О.-
dc.date.accessioned2026-03-27T07:52:37Z-
dc.date.available2026-03-27T07:52:37Z-
dc.date.issued2026-
dc.identifier.citationКузь О. М. Політика цифрового суверенітету Європейського Союзу та національні траєкторії впровадження в країнах східного партнерства / О. М. Кузь, І. В. Жеребятнікова, Н. О. Коннова // Актуальні проблеми сталого розвитку. - 2026. - Вип. 3. - № 3. - С. 39-47.uk_UA
dc.identifier.urihttps://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/39143-
dc.description.abstractУ статті комплексно проаналізовано концептуальні засади формування політики цифрового суверенітету Європейського Союзу та визначено особливості її реалізації в країнах Східного партнерства в умовах інтенсивної цифрової трансформації, загострення технологічної конкуренції та зростання гібридних загроз. Розкрито еволюцію підходів ЄС до забезпечення стратегічної автономії в цифровій сфері, що ґрунтується на поєднанні економічних, правових і безпекових інструментів, спрямованих на контроль над даними, розвиток цифрової інфраструктури та формування спільного регуляторного простору. Проаналізовано інституційні механізми реалізації цифрової політики, зокрема регулювання цифрових платформ, захист персональних даних, кібербезпеку, цифрову ідентифікацію та управління даними як основні елементи сучасного цифрового врядування. Особливу увагу приділено процесам адаптації європейських стандартів у країнах Східного партнерства, де нормативна конвергенція відбувається нерівномірно та залежить від інституційної спроможності, економічного розвитку й безпекового середовища. Визначено відмінності національних моделей цифрових реформ, що проявляються у швидкості гармонізації законодавства, розвитку електронного врядування та формуванні цифрової довіри. Обґрунтовано, що інтеграція до цифрового простору ЄС супроводжується низкою викликів, зокрема технологічною залежністю, кіберзагрозами та ресурсними обмеженнями. Доведено, що політика цифрового суверенітету ЄС сприяє зміцненню цифрової стійкості, розвитку інноваційної економіки та підвищенню прозорості державного управління, стаючи важливим чинником інтеграції держав регіону до європейської цифрової екосистеми.uk_UA
dc.language.isouk_UAuk_UA
dc.subjectцифровий суверенітетuk_UA
dc.subjectЄвропейський Союзuk_UA
dc.subjectцифрова політика ЄСuk_UA
dc.subjectСхідне партнерствоuk_UA
dc.subjectєдиний цифровий ринокuk_UA
dc.subjectцифрова інтеграціяuk_UA
dc.subjectкібербезпекаuk_UA
dc.subjectуправління данимиuk_UA
dc.subjectцифрова стійкістьuk_UA
dc.subjectцифрова трансформаціяuk_UA
dc.subjectстратегічна автономіяuk_UA
dc.subjectміжнародна інформаційна безпекаuk_UA
dc.titleПолітика цифрового суверенітету Європейського Союзу та національні траєкторії впровадження в країнах східного партнерстваuk_UA
dc.typeArticleuk_UA
Розташовується у зібраннях:Статті (МВПФ)

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
Стаття_АПСР+Том+3,+№+3,+2026+.pdf377,93 kBAdobe PDFПереглянути/відкрити


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.