Арттерапія в контексті сучасних концепцій травми

Abstract

У статті здійснено теоретичний аналіз арттерапії як ефективного психотерапевтичного методу в контексті сучасних концепцій психотравми. Актуальність дослідження зумовлена зростанням травматичного досвіду в Україні внаслідок воєнного конфлікту та глобальної нестабільності. Проаналізовано психодинамічний, гуманістичний, нейробіологічний і наративний підходи, які висвітлюють різні аспекти психотравми: несвідомі конфлікти, порушення смислової цілісності, дисфункції нервової регуляції та розрив особистісного наративу. Особливу увагу приділено психофізіологічним механізмам травми, що пояснюють ефективність арттерапії. Встановлено, що травматичний досвід супроводжується порушенням інтеграції сенсорних, емоційних і когнітивних процесів, домінуванням імпліцитної пам’яті та труднощами вербалізації. Арттерапія забезпечує доступ до невербальних рівнів переживання та сприяє безпечній переробці травми через сенсомоторну регуляцію, символізацію, контейнеризацію емоцій і відновлення відчуття контролю. Узагальнено, що арттерапія виступає засобом інтеграції тілесного, емоційного та когнітивного рівнів, сприяючи відновленню цілісності особистості та формуванню навичок саморегуляції. Запропоновано інтегративну теоретичну модель її застосування, результати якої можуть бути використані в науковій і практичній діяльності фахівців.