Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: https://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/39644
Повний запис метаданих
Поле DCЗначенняМова
dc.contributor.authorГрузд М. В.-
dc.contributor.authorЄрмоленко О. О.-
dc.date.accessioned2026-04-21T08:31:12Z-
dc.date.available2026-04-21T08:31:12Z-
dc.date.issued2026-
dc.identifier.citationГрузд М. В. Інституціоналізація стратегічних комунікацій у системі публічного адміністрування як чинник сталого розвитку та підвищення довіри до влади / М. В. Грузд, Єрмоленко О.О. // Актуальні питання у сучасній науці. – 2026. – № 4(46). - С. 577 – 591.uk_UA
dc.identifier.urihttps://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/39644-
dc.description.abstractУ статті досліджено теоретичні та практичні засади інституціоналізації стратегічних комунікацій у системі публічного адміністрування в умовах сучасних трансформаційних процесів. Узагальнено наукові підходи до визначення сутності стратегічних комунікацій та обґрунтовано їх значення як інтегрованого інструменту забезпечення ефективної, прозорої та результативної взаємодії між органами публічної влади та громадськістю. Розкрито зміст інституціоналізації стратегічних комунікацій як комплексного процесу формування нормативно-правових, організаційних, функціональних та інформаційних механізмів комунікаційної діяльності, спрямованих на підвищення довіри до влади та зміцнення публічного управління. Запропоновано авторську модель інституціоналізації стратегічних комунікацій, яка охоплює інституційний, організаційний, процесний та інструментальний рівні, враховує вплив зовнішнього середовища, зокрема соціально-політичних і цифрових чинників, а також передбачає наявність ефективних механізмів зворотного зв’язку. Проаналізовано сучасний стан розвитку стратегічних комунікацій в Україні, зокрема в умовах цифровізації публічного управління, діяльність Міністерства цифрової трансформації України, використання цифрових сервісів і платформи «Дія», а також специфіку комунікаційної взаємодії в умовах воєнного стану. Визначено основні проблеми розвитку стратегічних комунікацій, серед яких фрагментарність нормативно-правового забезпечення, недостатній рівень координації між суб’єктами публічного управління, обмеженість кадрового потенціалу та нерівномірність впровадження комунікаційних практик на різних рівнях управління. Обґрунтовано напрями вдосконалення стратегічних комунікацій, що передбачають інституційне зміцнення, подальшу цифровізацію, розвиток професійних компетентностей кадрів та впровадження систем моніторингу й оцінювання ефективності комунікаційної діяльності. Практичне значення дослідження полягає у можливості використання отриманих результатів у діяльності органів публічної влади, а також у процесі підготовки фахівців у сфері публічного управління та адміністрування.uk_UA
dc.language.isouk_UAuk_UA
dc.subjectстратегічні комунікаціїuk_UA
dc.subjectпублічне адмініструванняuk_UA
dc.subjectінституціоналізаціяuk_UA
dc.subjectцифрове врядуванняuk_UA
dc.subjectкомунікаційна політикаuk_UA
dc.subjectдовіраuk_UA
dc.subjectінформаційна безпекаuk_UA
dc.titleІнституціоналізація стратегічних комунікацій у системі публічного адміністрування як чинник сталого розвитку та підвищення довіри до владиuk_UA
dc.typeArticleuk_UA
Розташовується у зібраннях:Статті (ДУПАЕП)

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
Стаття_Грузд_М_В_Єрмоленко_О_О_2026.pdf2,01 MBAdobe PDFПереглянути/відкрити


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.