Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: https://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/40039
Назва: Дослідження еволюції Python-фреймворків та їх впливу на розвиток інформаційних технологій
Автори: Столяренко Т. Л.
Теми: Python
фреймворки
еволюція API
WSGI
ASGI
мікросервісна архітектура
Django
Flask
TensorFlow
PyTorch
Selenium
Robot Framework
Ansible
Fabric
розробка програмного забезпечення
наука про дані
хмарні обчислення
автоматизація
кібербезпека
Дата публікації: 2026
Бібліографічний опис: Столяренко Т. Л. Дослідження еволюції Python-фреймворків та їх впливу на розвиток інформаційних технологій / Т. Л. Столяренко // Відкриті інформаційні та комп'ютерно-інтегровані технології: збірник наукових праць – Харків : Нац. Аерокосм. ун-т «ХАІ», 2026. – Вип. 107 – С. 180-198.
Короткий огляд (реферат): У статті проаналізовано розвиток екосистеми Python-фреймворків та оцінено їхній вплив на різні напрями інформаційних технологій. Досліджено перехід від ранніх протоколів CGI до сучасних асинхронних архітектур на базі ASGI, що забезпечують високу продуктивність у високонавантажених системах. Виявлено закономірності впливу архітектурних рішень (монолітних та мікросервісних) на стабільність, масштабованість та безпеку інформаційних систем. У фокусі – категорії веб-фреймворків (Django, Flask, FastAPI тощо), фреймворків для машинного та глибокого навчання (TensorFlow, PyTorch), засобів автоматизації тестування (Selenium, Robot Framework) і DevOps-інструментів (Ansible, Fabric), а також інструментарій для створення API та графічних інтерфейсів. Детально висвітлено ключові етапи еволюції цих фреймворків, напрями їхнього застосування (розробка ПЗ, наука про дані, хмарні обчислення, автоматизація, кібербезпека, системна інтеграція) та приклади впливу на ІТ-галузь. Згідно з опитуваннями спільноти Python за 2024–2025 рр., лідерами серед веб-фреймворків є FastAPI (38 %), Django (35 %) і Flask (34 %), а серед бібліотек ML – scikit-learn (68 %), PyTorch (66 %) та TensorFlow (49 %). Наприклад, Django (створений у 2003–2005 рр.) спроєктовано для швидкого створення складних базоорієнтованих сайтів, а Flask (перший реліз 2010 р.) став надпопулярним мікрофреймворком (використовується у Pinterest, LinkedIn тощо). TensorFlow (2015) і PyTorch (2016) забезпечили шалену експансію засобів штучного інтелекту. У сфері автоматизації Selenium (від 2004) і Robot Framework (від 2005) стали де-факто стандартами тестування веб- та системних інтерфейсів, а DevOps-інструменти Ansible (2012) та Fabric суттєво спростили конфігурування систем і розгортання ПЗ. З іншого боку, Python-фреймворки для наукових обчислень (пакети Pandas, NumPy, SciPy) й ML-завдань надали ключові інструменти науки про дані. Загалом, вивчено сучасні тенденції та практичні приклади застосування Python-фреймворків у ІТ, що демонструють їхню важливість у прискоренні розробки та впровадженні інновацій [1-6,10].
URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): https://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/40039
Розташовується у зібраннях:Статті (ЕКСА)

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
Столяренко_Т_Дослідження_еволюції_Python_фреймворків_та.pdf505,79 kBAdobe PDFПереглянути/відкрити


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.