Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал:
https://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/40040| Назва: | Архітектура відкритої цифрової інклюзивної освітньої екосистеми університету на основі принципів Universal Design for Learning |
| Автори: | Столяренко Т. Л. |
| Теми: | інклюзивна освіта цифрова екосистема Universal Design for Learning (UDL) архітектура університету адаптивне навчання доступність відкрита освіта модель студента інтероперабельність |
| Дата публікації: | 2026 |
| Бібліографічний опис: | Столяренко Т. Л. Архітектура відкритої цифрової інклюзивної освітньої екосистеми університету на основі принципів Universal Design for Learning / Т. Л. Столяренко // Відкриті інформаційні та комп'ютерно-інтегровані технології: збірник наукових праць. – Харків : Нац. Аерокосм. ун-т «ХАІ», 2026. – Вип. 108. |
| Короткий огляд (реферат): | У статті здійснено комплексне теоретичне обґрунтування та розроблено архітектурну модель відкритої цифрової інклюзивної освітньої екосистеми сучасного університету, в основу якої покладено принципи Universal Design for Learning (UDL). Актуальність дослідження зумовлена стрімкою диверсифікацією студентського контингенту, що включає осіб з інвалідністю, іноземних студентів та здобувачів із різними когнітивними стилями, що висуває нові вимоги до гнучкості цифрової інфраструктури закладу вищої освіти. Традиційний підхід «одне рішення для всіх», притаманний більшості сучасних систем управління навчанням (LMS), є неефективним для забезпечення справжньої інклюзії. В основу запропонованої архітектури покладено три методологічні стовпи UDL: множинні засоби представлення інформації, множинні засоби дії та вираження, а також множинні засоби залучення. Наукова новизна дослідження полягає у розробці багатошарової моделі екосистеми, яка охоплює чотири взаємопов'язані рівні: інфраструктурний (хмарні ресурси та безпека даних), сервісний (LMS, репозиторії відкритих ресурсів та аналітика), адаптаційний (модулі ШІ та асистивні технології) та комунікаційний (API-інтерфейси та стандарти інтероперабельності). Особливу увагу приділено адаптивному навчальному середовищу, яке функціонує на основі динамічної моделі студента, що враховує профілі доступності, уподобань, компетентностей та мотивації. У роботі деталізовано механізми забезпечення відкритості та інтероперабельності системи через впровадження міжнародних стандартів, таких як IMS Global (LTI, QTI), xAPI та WCAG 2.2 рівня AA . Обґрунтовано організаційну стратегію впровадження архітектури, яка передбачає створення Центру інклюзивної цифрової освіти та трифазний план переходу (від базової інфраструктури до повноцінної екосистеми на основі ШІ). Для оцінювання ефективності запропоновано систему KPI, що базується на показниках доступності, залученості, навчальних результатів та задоволеності користувачів. Практична значущість результатів полягає у створенні концептуального та технічного базису для модернізації університетського цифрового простору з метою забезпечення рівного доступу до якісної освіти для всіх категорій здобувачів. |
| URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): | https://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/40040 |
| Розташовується у зібраннях: | Статті (ЕКСА) |
Файли цього матеріалу:
| Файл | Опис | Розмір | Формат | |
|---|---|---|---|---|
| Столяренко_ТЛ_Архітектура_відкритої_цифрової_інклюзивної_ос.pdf | 426,99 kB | Adobe PDF | Переглянути/відкрити |
Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.