Кореляційно-регресійне моделювання взаємозв’язку дебіторської та кредиторської заборгованості в системі управління розрахунками підприємства (на прикладі будівельного підприємства)

Abstract

У статті досліджуються організаційні, облікові та аналітичні аспекти управління дебіторською заборгованістю на будівельному підприємстві з урахуванням галузевих особливостей функціонування та значного впливу розрахункових операцій на фінансову стійкість суб’єкта господарювання. Особливу увагу приділено ролі дебіторської заборгованості у формуванні оборотного капіталу підприємства та забезпеченні безперервності фінансово-господарської діяльності в умовах тривалого виробничого циклу будівельних робіт. Проаналізовано динаміку та структуру дебіторської та кредиторської заборгованостей на будівельному підприємстві, визначено їх співвідношення, виявлено тенденції зростання та ключові управлінські проблеми, пов’язані з несвоєчасним погашенням заборгованості та недостатнім контролем за розрахунками з контрагентами. Досліджено вплив змін обсягів дебіторської заборгованості на формування кредиторських зобов’язань та загальний фінансовий стан підприємства. Побудовано прогнозну модель для виявлення взаємозв’язку кредиторської та дебіторської заборгованості підприємства за допомогою кореляційно-регресійного аналізу, що дозволило кількісно оцінити силу впливу досліджуваних показників та визначити тенденції їх подальшої зміни. Статистичні результати свідчать про те, що ефективність управління дебіторською заборгованістю безпосередньо впливає на фінансову стійкість підприємства, зокрема на обсяг його зобов’язань перед постачальниками, підрядниками та іншими контрагентами. Недостатній контроль за дебіторською заборгованістю може призводити до накопичення кредиторських зобов’язань, зниження ліквідності, порушення платіжної дисципліни та підвищення фінансових ризиків підприємства. На основі результатів дослідження визначено, що ефективне управління дебіторською заборгованістю є критично важливим для фінансової стабільності будівельного підприємства та потребує впровадження комплексного підходу до контролю розрахунків із замовниками. Зауважено, що планування грошових потоків має базуватися на регулярному прогнозуванні надходжень від клієнтів з урахуванням сезонності будівельного бізнесу, що дозволить своєчасно планувати розрахунки із постачальниками та підрядниками та уникати дефіциту обігових коштів. Одночасно слід оптимізувати кредиторську заборгованість шляхом перегляду умов розрахунків із постачальниками та домовленостей щодо гнучких графіків виплат під час реалізації великих будівельних проектів, що сприятиме уникненню накопичення короткострокових зобов’язань. Зазначено, що для будівельної галузі в цілому важливо стандартизувати договори та умови оплати, включаючи чіткі строки розрахунків, застосування штрафних санкцій за прострочення та бонусів за своєчасну оплату. Крім того, доцільно оцінювати фінансову надійність замовників перед укладенням контрактів, здійснювати попередній аналіз їх платоспроможності та впроваджувати систему управління дебіторською заборгованістю на рівні окремих проектів, особливо для довгострокових робіт, що дозволить підвищити ефективність управління фінансовими ресурсами підприємства та зміцнити його фінансову стійкість.