Цифрові активи як об’єкт цивільних прав: проблеми законодавчого регулювання

Abstract

В тезах досліджено особливості становлення правового режиму цифрових активів в Україні у контексті глобальної цифровізації та євроінтеграційних процесів 2025–2026 років. Розглянуто правову природу «цифрової речі» як нової універсальної категорії цивільного права, запровадженої статтею 179-1 Цивільного кодексу України, її співвідношення з віртуальними активами та специфіку двоїстої (техніко-правової) суті таких об'єктів. Проаналізовано еволюцію вітчизняного законодавства, зокрема обмеження Закону України «Про віртуальні активи» та зміну вектора регулювання у 2025 році в бік гармонізації з європейським Регламентом MiCA через законопроєкт № 10225-д. Приділено увагу механізмам цивільно-правового обороту активів (майнінг, форкінг, ейрдроп, стейкінг), судовим прецедентам щодо поділу криптовалюти як спільного майна подружжя та колізіям процесуального права при накладенні арешту на криптоактиви у кримінальному судочинстві. Особливий акцент зроблено на правовій природі NFT та помилковості ототожнення володіння токеном із набуттям авторських прав на оригінальний твір. Виявлено низку системних проблем та правових вакуумів, що стримують розвиток цифрового ринку. До них належать: термінологічна неузгодженість між ЦКУ та профільними проєктами законів; ризики виштовхування малого бізнесу в «сіру зону» через заборону використання спрощеної системи оподаткування; технічна неможливість класичного спадкування або стягнення активів у разі втрати приватних ключів («dead coins»), а також технологічна вразливість NFT у вигляді ризику «зламаних посилань». Запропоновано для вдосконалення законодавчого регулювання та стабілізації правозастосовчої практики вжити таких заходів: чітко розмежувати на законодавчому рівні поняття цифрових речей та об'єктів інтелектуальної власності (зокрема, для ринку NFT); розробити й узаконити спеціальні процедури спадкування та примусового звернення стягнення на нематеріальні цифрові активи із залученням технічних експертів; переглянути податкові обмеження для ФОП, дозволивши мікробізнесу в креативних індустріях працювати з віртуальними активами в межах певних лімітів; уточнити норми Кримінального процесуального кодексу України щодо визначення статусу «цифрових речових доказів» та забезпечити системне навчання суддів і правоохоронців особливостям функціонування блокчейн-технологій.