Методичне забезпечення управління організаційними знаннями

Abstract

Визнання значущості ролі знань в управлінні бізнесом набуло ваги за останні десятиріччя з причин стрімкої цифровізації, технологізації економіки. Цінність організаційних знань проявляється в унікальній компетентності забезпечувати надприбутки та конкурентну перевагу для підприємства на ринку. Розглянуті в статі концептуальні моделі управління організаційними знаннями дозволили виділити позиції та напрямки формування відповідного методичного забезпечення для їх використання, отримання, накопичення, розповсюдження, залучення в процеси управління розвитком. У статті доведено, що в контексті ресурсного підходу організаційні знання представляють стратегічний ресурс для підприємства, елементами якого виступають навички, досвід, компетентність на індивідуальному, колективному або організаційному (корпоративному) рівнях. Поведінковий підхід виділяє стратегічні дії підприємства як результат використання організаційних знань, поєднуючи при цьому психологічний і когнітивний аспекти, фокусує увагу дослідників на поведінкових компетенціях, особистісних і колективних здібностях (лідерських якостях, бізнес-інтуїції) менеджерів. Завдяки системному підходу в теорії організаційних знань сформувалась область досліджень, що представлена конструктами організаційного та управлінського пізнання, за допомогою яких менеджери та інші організаційні актори формують системне бачення, мислення, стратегічний вибір та цілі підприємства. Інституціональний підхід представляють теоретичні моделі, в яких підприємство визначено як інститут, який спроєктований спеціально для захисту знань від посягань конкурентів: організація, що навчається; інститут, що створює та інтегрує знання. Таким чином, міждисциплінарні дослідження створюють умови, підходи, інструменти для формування теорії менеджменту знань.