Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал:
https://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/40793Повний запис метаданих
| Поле DC | Значення | Мова |
|---|---|---|
| dc.contributor.author | Горюк Є. І. | - |
| dc.contributor.author | Лепейко Т. І. | - |
| dc.date.accessioned | 2026-06-16T20:04:56Z | - |
| dc.date.available | 2026-06-16T20:04:56Z | - |
| dc.date.issued | 2026 | - |
| dc.identifier.citation | Горюк Є. І. Стратегічна резильєнтність підприємств в умовах війн та повоєнного відновлення: сутність та управлінські рішення / Є. І. Горюк, Т. І. Лепейко // Український журнал прикладної економіки та техніки. - 2026. - Том 11. - №1. - С. 24-27. | uk_UA |
| dc.identifier.uri | https://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/40793 | - |
| dc.description.abstract | У статті проаналізовано стратегічну резильєнтність виробничих підприємств як ключову управлінську здатність забезпечувати життєздатність і конкурентоспроможність в умовах війни та повоєнного відновлення. Вихідним положенням є те, що у наукових і прикладних дискусіях поняття «резильєнтність» нерідко ототожнюють із підтриманням безперервності або швидким поверненням до попереднього рівня функціонування, що є недостатнім для виробничих систем із високою капіталомісткістю, енергозалежністю та технологічними обмеженнями на переналагодження. Метою статті є концептуалізація стратегічної резильєнтності саме для виробничих підприємств та розроблення двофазної рамки управління, яка пов’язує теоретичні підходи до стратегічної резильєнтності з систематизацією інструментів і управлінських рішень. Методологічно робота має концептуальний характер і ґрунтується на аналітичному синтезі наукових джерел зі стратегічного менеджменту, організаційної та логістичної резильєнтності, управління ризиками й безперервністю, а також на логічному моделюванні причинно-наслідкових зв’язків у виробничій системі. У результаті проведеного дослідження уточнено зміст стратегічної резильєнтності й розмежовано її зі стійкістю та адаптивністю. Доведено, що для виробничих підприємств встояти під час шоку війни не означає зберегти стратегічну траєкторію. Запропоновано двофазну рамку стратегічної резильєнтності в період війни та повоєнного відновлення, яка відображає керований перехід від домінування інструментів утримання критичних функцій до реконфігурації потужностей, ресурсів, координації та компетенцій. Практичне значення результатів полягає у можливості використання рамки для стратегічної діагностики, визначення пріоритетів у період війни та формування програм модернізації й розвитку у період повоєнної відбудови. Перспективи подальших досліджень пов’язані з емпіричною валідацією рамки, тобто перевіркою, які інструменти управління у певних підгалузях виробництва забезпечують найкращі результати за показниками безперервності, продуктивності та ринкової адаптації. | uk_UA |
| dc.language.iso | uk_UA | uk_UA |
| dc.subject | стратегічна резильєнтність | uk_UA |
| dc.subject | виробниче підприємство | uk_UA |
| dc.subject | війна | uk_UA |
| dc.subject | повоєнне відновлення | uk_UA |
| dc.subject | стійкість | uk_UA |
| dc.subject | адаптація | uk_UA |
| dc.subject | управлінські рішення | uk_UA |
| dc.title | Стратегічна резильєнтність підприємств в умовах війн та повоєнного відновлення: сутність та управлінські рішення | uk_UA |
| dc.type | Article | uk_UA |
| Розташовується у зібраннях: | Статті (МБА) | |
Файли цього матеріалу:
| Файл | Опис | Розмір | Формат | |
|---|---|---|---|---|
| 11-1-1-24-27.pdf | 201,89 kB | Adobe PDF | Переглянути/відкрити |
Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.