Цифрове забезпечення реалізації проєктів публічно-приватного партнерства у сфері відновлюваної енергетики

Abstract

У статті обґрунтовано необхідність системного підходу до цифрового забезпечення реалізації проєктів публічно-приватного партнерства (далі – ППП) у сфері відновлюваної енергетики України в умовах воєнного та післявоєнного відновлення енергетичної інфраструктури. На основі методології систематичного огляду літератури (Systematic Literature Review, SLR) за протоколом PRISMA, що охопив 85 релевантних документів різних типів (наукові статті, звіти міжнародних організацій, нормативні акти ЄС та України, офіційні дані органів публічного управління), сформовано повну сукупність цифрових інструментів, які безпосередньо забезпечують підготовку та реалізацію проєктів ППП у відновлюваній енергетиці (далі – ВЕ). Ідентифіковано 14 типів інструментів цифрового забезпечення (платформи управління проєктами публічних інвестицій, у тому числі й проєктами ППП, реєстри договорів ППП та об’єктів ВЕ, ГІС, Smart Grid та IoT‑системи, BIM/цифрові двійники, блокчейн і смарт‑контракти, е‑procurement, платформи фінансового моніторингу й ESG‑звітності, аналітичні платформи Big Data та AI, інструменти управління ризиками, платформи відкритих даних та e‑participation, системи кібербезпеки, інтегровані цифрові екосистеми) та показано їх гетерогенний характер. Застосовуючи структурно‑функціональний підхід і концепцію багаторівневого врядування, розроблено поліознакову класифікацію інструментів цифрового забезпечення (далі – ЦЗ) за трьома інформативними ознаками: функціональне призначення (шість груп від стратегічного планування до кібербезпеки), стадія проєкту ППП (ідентифікація, структурування, закупівля, реалізація, операційна фаза, завершення та передача) та рівень публічного управління (міжнародний, державний, регіональний/місцевий). На її основі побудовано тривимірний класифікатор з 108 теоретично можливих комбінацій, з яких 22 заповнені наявними інструментами, 2 такі, що перебувають на стадії впровадження, 30 ідентифіковано як структурні прогалини, а 6 визначено семантично неможливими. Аналіз наявних (або тих, що розробляються) інструментів ЦЗ проєктів ППП у сфері ВЕ за функціями, стадіями та рівнями показав критичну незабезпеченість кібербезпеки та міжрівневої прозорості, слабке цифрове покриття стадій будівництва та передачі об’єкта і виражений цифровий «розрив» між державним та місцевим рівнями. На основі отриманих результатів розроблено концептуальну модель цифрової екосистеми механізму ППП у сфері ВЕ, яка репрезентує взаємодію міжнародного, державного та регіонального/місцевого рівнів управління, інтегрованих наскрізною платформою інтероперабельності (типу DREAM–Prozorro) та поєднаних узгодженою системою цифрових інструментів, функціонально диференційованих і чітко позиціонованих за стадіями проєктного циклу. Модель дозволяє виявляти прогалини в ЦЗ конкретних проєктів ППП, сформувати адресні управлінські рішення (зокрема щодо розвитку інструментів кіберзахисту та прозорості на міжнародному й місцевому рівнях) і може бути використана органами публічної влади як методична основа для формування цілісної цифрової екосистеми ППП у ВЕ України.