Ідейно-естетичні передумови формування уснооповідної манери української прози Г. Квітки-Основ’яненка

Abstract

У статті розглянуто механізми формування уснооповідної структури «Малороссийских повестей» Г. Квітки-Основ’яненка. Показано, що в естетичному комплексі вітчизняного Просвітництва простолюдина сприйняли як втілення ідеалу «природності» і репрезентанта української нації загалом. З’ясовано механізми вироблення своєрідної захисної ідеології, яка давала змогу утверджувати культурну окремішність та самодостатність українців за умови відсутності політичної та адміністративної автономії.В статье рассмотрены механизмы формирования сказовой структуры «Малороссийских повестей» Г. Квитки-Основьяненко. Показано, что в эстетическом комплексе украинского Просвещения простолюдина воспринимали как воплощение идеала «природности» и репрезентанта украинской нации в целом. Отслежены механизмы появления своеобразной защитной идеологии, которая давала возможность утверждать культурную обособленность и самодостаточность украинцев в условиях отсутствия политической и административной автономии.The mechanisms of first-person narration formation in Malorossijskie povesti by H. Kvitka-Osnov'ianenko is explored in this article. It is shown that in the aesthetic sector of the Ukrainian Enlightenment a commoner was perceived as the embodiment of the ideal of “naturalness” and the Ukrainian nation representantative. It was found out Mechanisms of developing a defensive ideology, which made it possible to establish the cultural distinctiveness and Ukrainian self-sufficiency in the absence of political and administrative autonomy, have been revealed.