Ідейно-естетичні передумови формування уснооповідної манери української прози Г. Квітки-Основ’яненка

Abstract

У статті розглянуто механізми формування уснооповідної структури «Малороссийских повестей» Г. Квітки-Основ’яненка. Показано, що в естетичному комплексі вітчизняного Просвітництва простолюдина сприйняли як втілення ідеалу «природності» і репрезентанта української нації загалом. З’ясовано механізми вироблення своєрідної захисної ідеології, яка давала змогу утверджувати культурну окремішність та самодостатність українців за умови відсутності політичної та адміністративної автономії.

В статье рассмотрены механизмы формирования сказовой структуры «Малороссийских повестей» Г. Квитки-Основьяненко. Показано, что в эстетическом комплексе украинского Просвещения простолюдина воспринимали как воплощение идеала «природности» и репрезентанта украинской нации в целом. Отслежены механизмы появления своеобразной защитной идеологии, которая давала возможность утверждать культурную обособленность и самодостаточность украинцев в условиях отсутствия политической и административной автономии.

The mechanisms of first-person narration formation in Malorossijskie povesti by H. Kvitka-Osnov'ianenko is explored in this article. It is shown that in the aesthetic sector of the Ukrainian Enlightenment a commoner was perceived as the embodiment of the ideal of “naturalness” and the Ukrainian nation representantative. It was found out Mechanisms of developing a defensive ideology, which made it possible to establish the cultural distinctiveness and Ukrainian self-sufficiency in the absence of political and administrative autonomy, have been revealed.