Експериментальна перевірка ефективності педагогічної технології формування міжкультурної дискурсивної компетентності майбутніх фахівців з економіки

Abstract

Статтю присвячено аналізу експериментальної частини дослідження щодо перевірки ефективності педагогічної технології формування міжкультурної дискурсивної компетентності майбутніх фахівців з економіки. Представлено модель реалізації педагогічної технології. Розкрито перебіг педагогічного експерименту на пілотному, констатувальному, формувальному та контрольному етапах. Експеримент здійснено за емоційно-ціннісним, гносеологічним і комунікативнодіяльнісним компонентами. Уточнено критерії, показники та рівні сформованості міжкультурної дискурсивної компетентності майбутніх фахівців з економіки на рівні кожного із зазначених компонентів, охарактеризовано такі критерії: особистісний (показники – вмотивованість до формування міжкультурної дискурсивної компетентності, рефлексивність комунікативної діяльності в міжкультурному дискурсі); когнітивний (показники – якість знань (повнота), оперативність, гнучкість, способи здобуття нових знань із міжкультурного дискурсу); мовно-мовленнєвий (показники – писемні навички, усні навички, здатність до управління міжкультурними дискурсивними конфліктами). За обраними критеріями визначено такі рівні сформованості міжкультурної дискурсивної компетентності, як низький (початковий учасник міжкультурного дискурсу), задовільний (типовий учасник міжкультурного дискурсу), достатній (самостійний учасник міжкультурного дискурсу), високий (компетентний учасник міжкультурного дискурсу). Упровадження в навчальний процес розробленої педагогічної технології забезпечило підвищення рівня сформованості міжкультурної дискурсивної компетентності майбутніх фахівців з економіки за всіма критеріями. Достовірність результатів експериментального дослідження підтверджено методами математичної статистики за критерієм Пірсона. На констатувальному етапі експерименту зафіксовано незначні відмінності між рівнями сформованості міжкультурної дискурсивної компетентності студентів експериментальної та контрольної груп, а на контрольному етапі – значні розбіжності між рівнями сформованості міжкультурної дискурсивної компетентності студентів експериментальної та контрольної груп із вірогідністю 95%.