Технологічний підхід у вивченні жанрів наукового стилю: інноватика та методологічні орієнтири

Abstract

Актуальність дослідження зумовлена тим, що попри швидку цифровізацію гуманітаристики, жанри наукового стилю в українському академічному дискурсі досі осмислюються переважно традиційними методами. Це створює методологічний розрив між класичними підходами стилістики та жанрології і новими інструментами корпусної лінгвістики та штучного інтелекту. Метою статті є формування цілісної концепції технологічного підходу до аналізу жанрів наукового стилю, яка враховує специфіку україномовних текстів і виклики цифрової доби. Використано такі наукові методи: аналіз, синтез, узагальнення, індукцію та дедукцію. Важливе місце посів системно-структурний метод, який дозволив розглядати жанр як багаторівневу цілісність із притаманними йому функціональними та динамічними параметрами. Результати дослідження засвідчили, що технологічний підхід до аналізу жанрів наукового стилю дозволяє інтегрувати класичні методи стилістики та жанрології із можливостями цифрових технологій. Конкретизовано групи параметрів (структурні, функціональні, динамічні), які уможливлюють не тільки опис жанрових характеристик, але і відстеження їхніх змін у цифровому середовищі. Доведено, що структурні параметри відображають логіку побудови наукового тексту та його композиційну організацію; функціональні – реалізацію когезії, когерентності та прагматичних установок; динамічні – здатність жанру адаптуватися до мультимодальних і гібридних форматів. Уперше запропоновано методологічну матрицю інтегрованого аналізу, яка систематизує критерії дослідження жанрових моделей і демонструє їхню практичну користь у гуманітарних студіях. Практична значущість отриманих результатів полягає у створенні методологічної основи для комплексного аналізу жанрів наукового стилю в умовах цифровізації. Запропонований підхід може бути використаний у лінгвістичній експертизі наукових текстів, при розробці електронних ресурсів і баз даних україномовних наукових матеріалів, у сфері академічної комунікації, а також у підготовці навчальних програм з академічного письма та наукової комунікації. Упровадження цих методик сприятиме підвищенню прозорості, стандартизації та ефективності наукової діяльності.