Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал:
https://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/39064| Назва: | Види фідеїкомісів у Римському спадковому праві |
| Автори: | Ваганова І. М. |
| Теми: | фідеїкоміс легат заповіт натуральне зобов'язання таємний фідеїкоміс сімейний фідеїкоміс сингулярний фідеїкоміс універсальний фідеїкоміс сингулярне правонаступництво універсальне правонаступництво |
| Дата публікації: | 2026 |
| Бібліографічний опис: | Ваганова І. М. Види фідеїкомісів у Римському спадковому праві / І.М. Ваганова // Наукові перспективи. - 2026. - № 2 (24). - С. 84-93. |
| Короткий огляд (реферат): | Стаття присвячена комплексному дослідженню генезису та еволюції інституту фідеїкомісу (fideicommissum) у римському приватному праві. Автор аналізує шлях трансформації фідеїкомісу від неформального прохання спадкодавця, що ґрунтувалося на моральному обов’язку (fides), до повноцінного юридичного інституту з позовним захистом. У роботі підкреслено, що на початковому етапі фідеїкоміс мав характер натурального зобов’язання (obligatio naturalis), яке не передбачало примусового виконання, проте виключало можливість витребування добровільно переданого майна. Особлива увага приділяється порівняльному аналізу фідеїкомісу та легату (legatum). Висвітлено переваги фідеїкомісу, зокрема відсутність суворого формалізму, можливість призначення на користь осіб без заповідальної правоздатності та гнучкість умов. Досліджено історичні етапи надання фідеїкомісам юридичної сили, починаючи з епохи принципату Августа та діяльності юриста Требація, що призвело до створення спеціального когніційного провадження (fideicommissi persecutio) під егідою преторів. У статті класифіковано основні види фідеїкомісів: сімейний (fideicommissum familiae), спрямований на збереження майна всередині роду; сингулярний, що стосувався окремих активів; та універсальний (hereditatis), який передбачав перехід усієї спадкової маси. Автор детально розбирає значення Сенатусконсульту Требелліана (56 р. н. е.), який здійснив правову революцію, дозволивши автоматично переносити права та обов’язки (активи і пасиви) на фідеїкомісарія, перетворюючи його на універсального правонаступника. Окремо розглянуто феномен «таємних фідеїкомісів» (fideicommissum tacitum) як інструменту обходу закону та правові наслідки їх застосування у вигляді конфіскації майна на користь фіску. У висновках зазначено, що попри часткову уніфікацію легатів та фідеїкомісів у законодавстві Юстиніана, повне злиття цих інститутів відбулося лише щодо сингулярного наступництва, тоді як універсальний фідеїкоміс зберіг свою унікальну природу. |
| URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): | https://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/39064 |
| Розташовується у зібраннях: | Статті (ПРЕ) |
Файли цього матеріалу:
| Файл | Опис | Розмір | Формат | |
|---|---|---|---|---|
| Стаття зі збірника.pdf | 930,8 kB | Adobe PDF | Переглянути/відкрити |
Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.